Я - КЛАСНИЙ КЕРІВНИК

Класний керівник в сучасній школі  Класний керівник у школі, специфіка його роботи 

Класний керівник - найближчий і безпосередній вихователь і наставник учнів. Він організовує і спрямовує виховний процес у класі, об'єднує виховні зусилля вчителя, батьків і суспільства, відповідає за організацію виховної роботи в своєму класі. У діяльності класного керівника органічно поєднуються ідейно-виховна, організаційна та адміністративні функції. Класний керівник дбає про всебічний розвиток дітей, про колективізм, працелюбність, вихованні, про підвищення якості знань зміцненні дисципліни і порядку в класі. 

Основне в діяльності класного керівника - виховання учнів і згуртування їх в дружній колектив. Звичайно, в центрі його уваги стоять питання навчальної роботи, підвищення рівня знань. Але до їх вирішення він підходить перш за все як вихователь. Він допомагає вчителям у підвищенні якості навчання. 

Класний керівник лише частково безпосередньо організує дитяче життя й діяльність. Значно більшу роль у цьому сенсі відіграють батьки, вчителі-предметники, наставники, майстри, керівники гуртків, секцій, студій, що організують побут, навчальний та суспільно корисну працю, громадську діяльність,туризм, краєзнавство, технічне і художня творчість школярів. Класний керівник відповідає за зміст виховного процесу, його відповідність цілям гуманістичного демократичного виховання і активність участі в ньому дітей. Для цього необхідна діагностика, досить повна поінформованість вихователя про участь дитини в різних видах діяльності, його стосунки в групах, характер і зміст спілкування, формуються потребах і інтересах, стимули і мотиви поведінки. На основі інформації, одержуваної від самих дітей, від безпосередніх організаторів їхнього життя, класний керівник контролює стан виховних відносин, даєпоради, вносить педагогічні корективи протягом життя. 

Робота класного керівника - цілеспрямована, системна, планована діяльність, яка будується на основі програми виховання всього освітнього закладу, аналізу попередньої діяльності, позитивних та негативних тенденцій суспільного життя, на основі особистісно-орієнтованого підходу з урахуванням актуальних завдань, що стоять перед педагогічним колективом школи, і ситуації у класному колективі, міжетнічних, міжконфесійних відносин. Педагог також бере до уваги рівень вихованості учнів, соціальні та матеріальні умови їх життя, специфіку сімейних обставин. 

Діяльність класного керівника в першу чергу спрямована на роботу з учнями свого класу. Він формує мотивацію до навчання кожної окремої дитини, вивчаючи його вікові та індивідуальні особливості для розвитку та стимулювання пізнавальних інтересів; через різноманітні форми і методи індивідуальної роботи створює сприятливі умови для розвитку громадянськості, світоглядної культури, навичок творчої праці, творчої індивідуальності, успішного входження дитини в соціум, формування демократичної культури в системі класного самоврядування. 

До найважливіших функцій класного керівника відносяться: розвиток пізнавальних інтересів і здібностей школярів, їх професійна орієнтація, турбота про охорону здоров'я учнів. Класний керівник організовує своєчасну допомогу відстаючим учням, організовує роботу класного колективу в громадському корисній праці, в найважливіших загальношкільних заходах. Він також взаємодіє з дітьми на основі поваги, взаєморозуміння. Класний керівник-член педагогічного колективу. Організаторську і виховну роботу він проводить не поодинці, а під керівництвом директора школи та його заступників, у тісному контакті з іншими вчителями. Але в порівнянні з іншими вчителями він частіше і більше спілкується з учнями. Його спілкування з ними не обривається після дзвінка. Він і після уроків виступає в ролі вихователя. Виховна робота класного керівника не обмежується рамками школи. Він підтримує тісний зв'язок з родиною. У процесі виховання класний керівник доходить до кожного учня. У будь-якому класі, в тому числі в самому організованому і дисциплінованому потрібна повсякденна виховна робота, спрямована на формування позитивних якостей і на подолання негативних. Як вже було сказано, класний керівник в порівнянні з іншими педагогами більше спілкується з родиною. Він інформує батьків про навчальній роботі і поведінці школярів, намічає разом з ними шляхи спільної роботи по їх вихованню. 

Серед основних якостей особистості класного керівника в першу чергу слід назвати такі якості, як комунікативна ідейність, громадська активність, моральназрілість. Ці якості, звичайно, необхідні кожному педагогу. Але особливо важливо володіти ними класному керівникові. Адже він виховує своїх учнів не тільки словом, але й особистими прикладами, своєю поведінкою. Не менш важливе значення для класного керівника мають такі якості його особистості, як захопленість професією, гуманне ставлення до дітей, висока вимогливість до себе і своїх учнів. Класному керівнику необхідні і такі якості, як комунікативність, дружнє ставлення, ввічливість у спілкуванні. Успіх роботи класного керівника залежить і від наявності у нього інформаційних знань і умінь. Особливо важливо володіти умінням яскраво, виразно, логічно викласти свою думку, вміти переконати, залучити до себе. До основних якостей, необхідним класному керівнику, слід віднести тактовність, витримку і самовладання, чуйність, спостережливість, щирість, винахідливість, акуратність і зовнішню охайність. Успіх роботи класного керівника багато в чому і від уміння в нього ряду прикладних, творчих умінь: вміння співати, грати на музичних інструментах, танцювати, малювати, виразно читати. Класний керівник - найближчий наставник учнів свого класу. Він покликаний організувати життя школярів, управляти їх розвитком. Його почесну справу - безпосереднє виховання дітей та молоді, формування життєрадісного, працьовитого, фізично іморально, здорового покоління. 

Класний керівник ставить і здійснює єдині виховні завдання. Так, він прагне привчити дітей до працьовитості, організованості, правдивості. Але шляхи, засоби і методи досягнення цих завдань можуть бути різними в залежності від індивідуальних особливостей учнів. Одних потрібно вчасно заохотити, інших-вміло покарати за порушення правил поведінки. А для цього потрібно глибоко і всебічно їх вивчити. Класному керівнику треба добре знати про своїх учнів, розуміти їх, уміти організувати корисну навчально-громадську діяльність з урахуванням їх індивідуальних особливостей та інтересів. Добре знання учнів допоможе залагодити недоліки в поведінці. 

Ефективність і якість виховної діяльності класного керівника багато в чому залежить від систематичної роботи з підвищення їх кваліфікації. Для того щоб добре виховати учнів, їм самим треба бути добре вихованими та високоосвіченими, постійно поповнювати і вдосконалювати свої знання, педагогічну майстерність. Найважливішою формою підвищення кваліфікації класного керівника є самоосвіта. Систематична робота класного керівника з підвищення кваліфікації забезпечує постійний рух їх до вершин педагогічної майстерності. 

Однак сьогодні досі чітко не визначені функції класних керівників, зміст їх роботи, коло їх повноважень і відповідальності, варіативні форми вирішення нимипедагогічних завдань. У зв'язку з цим актуальною є проблема забезпечення оптимальної діяльності класного керівника.          

Для організації позакласної виховної роботи в середніх і старших класах з числа найбільш досвідчених вчителів призначаються класні керівники. Їх необхідність зумовлена ​​тим, що в цих класах навчальну і виховну роботу веде кілька вчителів, діяльність яких потребує певної координації. 

Класний наставник, вчитель і вихователь в одній особі є головною дійовою особою в системі вальдорфської педагогіки. Стрижневою ідеєю його діяльності є індивідуальний підхід, в результаті якого він повинен шляхом виявлення схильностей, здібностей, типів сприйняття і мислення сформувати навчальний пландля кожного учня. Класний керівник протягом восьми років викладає загальноосвітні предмети та забезпечує взаємодію учнів з іншими викладачами та батьками. Завданням вальдорфської педагогіки є «мистецтво пробуджувати» творчі природні здібності людини, виховання вільної, духовно розвиненої особистості. 

Крім того, багато видів позакласної роботи, такі, наприклад, як створення і виховання учнівського колективу, організація суспільно корисної праці, численні види моральної та художньо-естетичної діяльності учнів, безпосередньо не входять в обов'язки вчителів - Предместніков і покладаються на класного керівника. 

Чорнобиль – чорна біль»

Сценарій позакласного загоду

Мета:

·        Чорнобиль – це вже історія України, тому дітей треба навчати вболі­вати за минуле своєї держави, сприймати її такою, яка вона є, до того ж формувати загально розвинену людину, що буде протистояти злу, насильству, несправедливості та руйнуванню навколишнього світу;

·        розвивати в учнів потребу будувати, створювати, відроджувати заради України;

·        виховувати почуття сприймання чужого болю як свого, загальнонародного горя – як особистого, почуття любові до людини, до землі, до держави;

·        виховувати почуття поваги і пам’яті до трагічних сторінок України.

Сцена закрита. Лунає мінорна музика. На сцену виходить учень і читає вірш.

Чи буде квітень, як завжди

Дарунком весняної здоби.

Чи власним іменем біди

Ми назвемо його Чорнобиль?

Чи може викреслимо його

З календарів своїх допоки

Нас теплий грітиме вогонь

Ще не відкритих ізотопів?

Безмежна мисль, немає меж

Її спинити годі!

І ти, Чорнобилю, ти теж

Не маєш меж сьогодні.

26 квітня! В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо.

26 квітня!

В ніч із забуття

Йде страшне створіння – атомне дитя.

Суть його безкровна і зіниць нема

І уста безмовні, і душа німа.

Вирвавшись на волю з мороку ночей,

Вже калічить долі і батьків.

Виродок – створіння ціль страшну таїть

Поглина сумління, душі нам двоїть.

Простяга до серця щупальця страшні

І вселяє муки, муки неземні.

Присипляє мозок посвистом глухим

Стронцієву дозу сипле, наче дим.

26 квітня!

Люди не проспіть!

Атомне століття раною горить.

Кличе кожне серце стати з злом на боротьбу,

Щоб зустріли внуки вранішню зорю.

І виростають покоління

Котрі не чули тиші

Що зберегли ми, що надбали

Що дітям в спадок передать?

Тепер тут зона, а була земля,

Тут був чорнозем, а тепер Чорнобиль.

1-й ведучий:

Чорнобиль. Це назва невеличкого районного центру, що знаходиться в 130 км від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато в 1971 році. В 1983 році вже працювало 4 енергоблоки цієї електростанції із запланованих шести.

Але в історію Чорнобиль увійде назавжди, як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф.

2-й ведучий:

Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Цим частинам часу в народі вже дано назву – два кольори часу, і тому недаремно пісня, яку ви зараз почуєте, стала символом червоного і чорного кольорів в долі України та її народу.

Виконується пісня „Два кольори”.

1-й ведучий:

Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І не сповіщала про біду. Навпаки всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідний, жадалося отримати від природи хорошу погоду. Проте в ту саму ніч з 25 на 26 квітня відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди. О першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву.

Ось як це описує Володимир Яворівський у повісті „Марія з полином у кінці століття”.

(Учні, які читають вірші та уривки виходять на сцену).

1-й ведучий:

„З руїн реактора виривається стовп зловіщого вогню, палаючих шматків графіту. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднявся в небо, освітлюючи корпуси атомної, річку з верболозами.

Вогняний стовп завмирає на висоті 1.5 км.

На вершині його утворилась світла куля, яка начеб засмоктує в себе цей примарний стовбур, всередині якого щось рухається, згорається, випростовується, але сам він стоїть над нічною землею, як ялинкова іграшка блідо вишневого кривавого кольору. Ніч безвітряна і стовп стоїть між небом та землею, наче вагається, куди ж йому пустити свій корінь”.

2-й ведучий:

Зойкнула Земля чаіним криком

- Сину, вбережи і захисти!

Вийшла мати із іконним ликом:

- Йди, синочку, хто ж коли не ти?

Спалахнуло небо, впало крижнем

- Сину, вбережи і захисти!

Вийшла жінка з немовлятком ніжним:

-         Йди, коханий, хто ж коли не ти?

1-й ведучий:

За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежники по охороні Чорнобильської АЕС на чолі з начальником корпусу Володимиром Правиком.

2-й ведучий:

23-річний Правик, як потім було встановлено комісією, вибрав найбільш правильне рішення – направив свій загін з 14 чоловік на дах машинного залу площею в 500 м². Адже в цьому залі знаходились всі турбіни, через нього йшли численні кабелі високовольтної лінії, які від вогню могли б перетворитись на бікфордів шнур.

1-й ведучий:

Незабаром прибуло підкріплення з міста Прип’ять на чолі з лейтенантом Віктором Кібенком. Вступивши у вируюче полум’я, у смертельну небезпеку, якою дихав реактор, пожежники в ту ніч, не шкодуючи ні сил, ні самого життя, виконали присягу на вірність народу України.

1-й учень:

Вогонь і землю зріднили собою

І кипіла у них під ногами земля

Навіть небо двигтіло од вогненного болю

І тривога палюча долітала здаля.

А трагедія кожну мить наростала

Мов зібрала зі світу пожежі, розплати, війну.

І немов з Хіросіми, з безодні повстала

Перед людством, відкривши свою тайну.

Як спинити її – гуртувало єдине бажання,

Не терпілось, не ждалось – загрожував згаслий час.

Невпокорене атомне випробування

Впало вперше, пожежники мужні, на все.

4-й учень:

Через 2 тижні після аварії красивий юнак, відважний офіцер Віктор Кібенок помер у московській лікарні, так і не побачивши народженого вже після трагедії молодою дружиною первістка. Тепер про Віктора і його бойових соратників кажуть: був добрим, чесним, сміливим, принциповим, любив сім’ю, друзів, багато жартував. Його улюбленою приказкою була: „Тримайтесь ближче до життя, хлопці”.

5-й учень:

Лейтенанти – хлопці непохитні,

Молоде, вогненне покоління.

Ви, як пам’ять у тривожнім світі

Раду незнищенного коріння.

Першим важко. Ви ж були найперші,

Із вогню та в полум’я шугали

Не до подвигів і не до звершень

Ви ж собою людство заступали.

Та серця, мов кремені, не вгасли

Залишались іскрами на тверді

Тільки жити – в нас бунтує спрага,

Та продовжить пісню родоводу.

А лишилась вірності присяга.

Батьківщині. Матері. Народу.

6-й учень:

Коли молоді пожежники, котрі першими вийшли на лінію вогню, отримавши смертельну дозу радіації були ще живими, журналісти запитували у них: „У вас була можливість повернутися? Ви могли відступити?”

Так, у даній ситуації вони могли тимчасово відійти до підходу підкріплення. Та про це ніхто з пожежників навіть і не подумав, тому що вони – воїни, бійці з пожежею, вони ступили в смертельну радіацію не за наказом командира, а за велінням совісті.

7-й учень:

Перший удар на себе

Перший вогонь на себе

Так відчайдушний Данко

Людям віддав своє серце.

Як же тут не згадати

Поруч з ним не назвати –

Вас, що уміли серцем

Грізний вогонь зупиняти.

І віддали – що мали

Життя – що одне в людини

Вірю, що врятували,

Долю моєї дитини.

                              Майор Телятников.

8-й учень:

Із вогню у безсмертя смерть поправши ступили вони.

Одразу за пожежниками приступили до роботи медики. Швидко зорієнтувавшись в обстановці, надавши першу медичну допомогу визначили межі часу перебування в радіоактивній зоні. Медики працювали цілодобово.

Люди в білих халатах до землі вклоняюся вам!

В час біди – ви солдати! Чи ангели милосердя?

Це крізь ваші серця йде жорстока передова

Де незвично чатують порожні очиці смерті.

Скільки крапельок крові волає у мікроскоп

Про третину життя. Що тільки й встиг хтось прожити

І тривожно сьогодні, мов у горлі саднить волосок,

Слово не постигне пристрочує лейкоцити.

Одними із перших зустріли цю біду і працівники зв’язку. У ті напружені трагічні хвилини після вибуху і метал не витримав: пульт централізованого зв’язку „Київ – Прип’ять” замовк. Та вже через 20 хвилин він вже знову заговорив.

Міліціонери складали списки жителів Прип’яті і 27 квітня провели організовану евакуацію людей. Люди виїжджали з Прип’яті з надією на повернення до рідних домівок.

... йдуть колони, колони, колони...

Розминаються повні – порожні,

Незбагненна процесів болю,

У автобусах тих подорожні

Ідуть наче із долі в недолю

На вокзали, в лікарні, у безвість

Із Чорнобиля, з Прип’яті, звідки?

Розтривожено вуликів безліч

Невидимого стишені свідки.

9-й учень:

Шестеро із 20 чоловіків двох караулів невдовзі померли.

-         Герой Радянського Союзу лейтенант Володимир Павлович Правик;

-         Герой Радянського Союзу лейтенант Віктор Миколайович Кібенок;

-         Сержант Микола Васильович Ващук;

-         Сержант Володимир Іванович Тищура;

-         Старший сержант Микола Іванович Тітенок.

У вогні не згорів їх жертовний чорнобильський слід. Ще затужить по хлопцях Земля і скорбота земна.

(Хвилина мовчання).

Світ з посивілим житом

З цвітом і гроном калини,

З вічним дитячим сміхом

Ще на вустах Батьківщини.

Світ – з лугами, лісами,

З ріками і зорею

З чистими небесами

Над скупаною землею...

І віддали все, що мали

Життя – що одне в людини

Вірю, що ви врятували

Долю моєї дитини.

1-й ведучий:

Доля нашої днини після Чорнобильської катастрофи сумна і нелегка, але все дається в порівнянні. Щастя нашої днини в тому, що ми живемо, що ті, що могли ніколи не народяться після 1986 року народились, живуть і вчаться творити прекрасне.

2-й ведучий:

Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані.

1-й ведучий:

Йод – 131, цезій – 134, 137, стронцій – 90, плутоній – 239, плутоній – 240. весь цей радіоактивний дощ розлетівся і висіявся на територіях України, Білорусії, Росії. Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 відсотків території України. В життя мільйонів людей увійшли слова радіація, зона, ліквідатор, відселення.

2-й ведучий:

А на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.

5-й учень:

Впала з неба додолу потривожена ангелом зірка

Покотилась до обрію, збурила зоряну синь

На душі стало сумно, на устах стало солоно-гірко

Бо Чорнобиль – трава – не полин.

Чом же ти, Україно, материнська вербова колиска

Знов така мовчазна, мов обпалена груша стоїш?

І течуть твої сльози, і болять твої роки так близько.

Чом не просиш у Бога здоров’я для діток своїх?

Ти завжди була з Богом, не нужденна ні хлібом, ні сіллю

Якже ти допустила, щоб скалічили душу твою?

Впала з неба зоря, покотилась Чорнобильська зірка...

Сіра осінь прийде, готуватись до вічності треба,

І петля радіації стягує шию твою

Встань, моя Україно, простягни свої руки до неба

Знай, що Бог ще чекає молитву твою.

На сьогоднішній день два з половиною мільйони людей проживає в забрудненій зоні, з них вісімсот тисяч дітей. Смерть 35 тисяч людей пов’язана з аварією на ЧАЕС та її наслідками.

2-й ведучий:

Радіація – невидимий і тому підступний ворог всього живого. Від неї важко вберегтися, захистити себе і природу.

Як відомо, і зараз у зоні відчуження проживають люди. Їх дуже мало. Та все ж живуть

Учень:

Радіаційна днина б’є на сполох

Радіаційні стогнуть небеса

Двадцять перший  вік – як доля, а не спомин

Як хліб душі, як мамина сльоза.

Людство прагне Всесвіт осягнути

І себе у ньому зрозуміть.

А тривожне „бути чи не бути” –

Грізно над планетою висить.

(На фоні пісні виходить дівчина і світить ведучим свічки, а решта – з залу).

26 квітня - Нехай у цей день, День національної скорботи, тяжкі дзвони Чорнобиля відгукнуться в душах кожного з нас співчуттям і милосердям.

(Дзвонять дзвони).

ЕКОЛОГІЧНА МОЛИТВА.

Пречиста Діво, збережи цей світ,

А в ньому нашу рідну Україну.

Сади і гори, ріки і моря,

І пташину, і звірину, й людину.

Усім хто є, усім, хто буде,

Даруй здоров’я, чистоту і вроду.

Щоб їх ім’я, а в імені – любов

Передавалися від роду і до роду.

ПОДОРОЖ ПО КРАЇНІ ЕКОЛОГІЇ

Еколого-натуралістичний вечір

Мета: навчити молодь відчувати красу природи, виховувати любов і бережливе ставлення до неї, формувати почуття прекрасного та спонукати до за­хисту краси довкілля, сприяти формуванню етичних взаємин людини з дов­кіллям.

Обладнання: виставка плакатів «Ми всі — господарі природи, тож збережемо її вроду!», виставка малюнків «Природа очима молоді», грамзаписи.

І. Виступ агітбригади.

Не ображай землі насінням кволим,

Сліпим огріхом, клопотом мізерним,

Хто чисту совість має перед полем,

Тому вона віддячить чистим зерном.

На землі, у домі вселюдському –

Протиріч і негараздів тьма.

Будьте, люди, обережні в ньому!

Іншої домівки в нас нема! Пам'ятайте!

Кожної години на нашій планеті: 1700 акрів продуктивної землі стає пус­телею; близько 2 000 дітей помирають від голоду; 55 чоловік отруюються й гинуть від пестицидів та інших хімічних речовин; 1000 чоловік вмирають від отруєння водою; 2 000 тонн кислотних дощів випадає у Північній півкулі; 5—6 видів тваринного чи рослинного світу зникають.

Кожної хвилини: знищується більше 51 акра тропічних лісів; використо­вується близько 35 000 барелей нафти; знищується 50 тонн родючого грунту через неправильне його використання; виділяється понад 12 000 тонн вугле­кислого газу в атмосферу.

Ми отримали в спадок прекрасний сад, але біда наша в тому, що ми погані садівники, не засвоїли найпростіших правил садівництва.

Любіть природу рідну, завжди милуйтесь нею:

Ранковими світанками, вечірньою зорею.

Любіть дерева голі, любіть дерева в шапках.

Вони ніби колиска, неначе рідна мати.

Не спричиняйте болю, не рвіть природі коси,

А щоб росли густії, споліскуйте у росах.

Із трепетом великим приходьте до природи,

Вслухайтеся в гармонію, в її чарівний спів.

Все на землі, все треба берегти:

І птаха, й звіра і оту травинку.

Не чванься тим, що цар природи ти,

Бо врешті ти — лише її частинка.

Так, частка — невелика і залежна —

Цю істину сприймай беззастережно.

Якщо береш, то треба віддавати,

Коли й надалі хочеш царювати.

Ведучий 1: Життя нерозривно пов'язане з довкіллям. На ранніх етапах свого становлення людина, користуючись продуктами природи, не завдавала помітної шкоди її ресурсам. Але з посиленням діяльності, пов'язаної з ви­находом знарядь праці, вплив її на природу неухильно зростав. В останні десятиріччя XX століття він став особливо значним і великомасштабним. Неухильно зростає населення нашої планети, що потребує відповідного збільшення видобутку й виготовлення життєвих ресурсів для забезпечення його проживання. Наслідки впливу людини на довкілля сумні і тривожні: порушуються природні угрупування, забруднюються атмосфера, морські акваторії і прісні водойми, руйнується ґрунтовий покрив, зменшуються лісові ресурси та чисельність видів рослин і тварин, хімічні сполуки, які циркулю­ють у біосфері, шкодять всьому живому.

Людина й суспільство повинні докорінно змінити своє ставлення до природи. Ось скільки ми проблем назвали. А що ж треба робити, знаючи, що наша рідна домівка б'є на сполох? Тому сьогодні ми вирушаємо в подорож до країни Екологія. А зупинятися будемо на зупинках: «Історична», «Атмос­ферна», «Гідросферна», «Ґрунтова», «Жива природа», «Медична», «Туристична».

ІIIо ж, рушаємо!

Вперед!

Будемо мандрувати.

Охоронні щоб знання

Нам опанувати.

Зупинка «Історична»

Виступ учня.

Первісна людина перебувала у найбільшій залежності від природи, яка давала їй все потрібне для життя. Але з плином часу, з удосконаленням засобів здобування їжі почалося знищення численних стад диких тварин. Свідченням цього є скупчення решток кісток близько тисячі бізонів, вияв­лених під час розкопок поблизу м. Амвросіївка Донецької області.

Вплив людини на природу значно посилився, коли вона навчилася здобу­вати вогонь. Вогонь ніс загрозу існуванню рослин і тварин. Так, під час полювання на диких тварин спалювалися великі лісові масиви. З часом люд­ство зрозуміло це, але відмовилося від такого способу здобування їжі лише з розвитком скотарства. Стосунки людини з природою ще більше загостри­лися із появою землеробства, для розвитку якого вилучали кращі землі, знищували лісові масиви. Порушувався водний режим річок, з'явилася вітрова і водна ерозія.

З поширенням бронзових і залізних знарядь праці почався новий етап охорони природи. Створювалися заповідні ділянки. У Монголії жорстока кара чекала на тих, хто полював під час розмноження птахів, ссавців. У Київській Русі природоохоронні закони видав Ярослав Мудрий. В Україні діяли геть­манські універсали з питань охорони земель, лісів, тварин. На початку XX ст. набули особливого значення громадські форми охорони природи: Київське (1907), Хортицьке (1910), Харківське (1911). Законодавчі природоохоронні акти, прийняті після 1917 року в СРСР, передбачали створення заповідників і заказників.

А зараз людина ніби забула, що вона є частиною природи. Нехтування законами призводить до трагічних наслідків. Аварія на ЧАЕС продемонст­рувала приголомшливу халатність, дивну байдужість, яку слід було назвати злочинною.

 

Зупинка «Атмосферна»

Для багатьох людей характерні шкідливі звички, одна з них — паління. Переконаємося на досліді, як нікотин впливає на легені.

Дослід: в порожню пляшку з під клею ПВА вкладаємо вату і цигарку, підпалюємо цигарку, через деякий час вата стає темною. (Дослід проводити надворі).

Виступ учня.

До природних забруднювачів атмосфери належать космічний пил, пісок пустель, попіл і гази з діючих вулканів, попіл від лісових і степових пожеж, рослинний пилок, мікроорганізми.

Атмосфера захищає Землю від метеоритів (на поверхню щодоби падає 10'8 мікрометеоритів, через які маса планети щороку збільшується на 1000 тонн).

До штучних джерел забруднення атмосфери належать промислові, транс­портні, побутові. Один автомобіль щорічно викидає в атмосферу в середньому 1 кг свинцю. Своєрідним забрудненням повітря є шум. Норма: 40 дБ — для навчальних приміщень, 60 дБ — для стадіонів, 85 дБ — для транспорту, (де­монстрація фотографій, малюнків заводів, хімічних підприємств).

Найбільші міста світу потерпають від токсичних туманів — смогів. Так, у грудні 1952 р. над Лондоном 4 дні тримався токсичний смог. Основною складовою його був діоксид сірки. За цей час у місті загинуло 4 тис. чоловік, як під час епідемії холери в 1854 році.

Однією з проблем повітряного середовища є підвищення кислотності. Кислотні дощі завдають великої шкоди, забруднюючі водойми й ґрунт, гинуть ліси, руйнуються пам'ятки природи з вапняку.

 

Зупинка «Гідросферна»

Ведучий. Подивіться на глобус. Скільки води на Землі? Яке значення має вода в природі і для людини? Чи правильне твердження, що вода нас годує?

Робота з таблицею «Значення води».

Робота з малюнками, які висвітлюють негативний вплив людини на воду. (Працюють групами, обмін думками).

Звучить «Пісня про Дніпро».

Дніпро — одна з головних водних артерій нашої країни. Він є джерелом гідроенергії, його води використовують для зрошення посушливих земель, водопостачання населених пунктів, промислових підприємств, сільськогос­подарських виробництв. Колись у Дніпрі була чиста вода, прозора. Тепер через хиби у природокористуванні його екосистему порушено.

У Дніпро щорічно потрапляє: 40 тис. т фосфатних, 20 тис. т калійних, 500 тис. т азотних сполук, 1 тис. т заліза, 40 т нікелю, 2 т цинку, 1 т міді, 0,5 т хрому. Висновок: необхідне будування очисних споруд.

Відгадай! «Не кінь, а біжить.

Не ліс, а шумить».

«Без рук, без ніг, а цілий світ перейде».

Розляглася земля неозора,

А найкраща вода — прозора,

На Землі — калинове намисто,

А найкраща вода — чиста.

Тут діброва шумить невмируща,

А найкраща вода — найцілюща.

Ось і день проминув. Ніч коротка,

А найкраща вода — солодка.

 

Зупинка «Ґрунтова»

Споконвіку люди вважали землю матір'ю. Вона завжди зігріє, нагодує і захистить. Стародавня мудрість вчить: «Держимося землі, бо земля держить нас». Основна властивість грунту — родючість. Люди вірили, що земля жива.

Ведучий. А чи знаєте ви, що за 100 років утворюється лише 0,5 см грунту? Щоб утворився чорнозем завтовшки 1 метр, треба 2000 років. А які причини руйнування ґрунту?

Учень. Причин багато, серед них: водна і вітрова ерозія, добування ко­рисних копалин, меліоративні заходи, забруднення отрутохімікатами, гер­біцидами, безсистемне випасання худоби.

Рідна земля — то найбільше,

Що дало нам життя,

Її ми повинні обробляти,

Берегти, охороняти, поважати.

Конкурс на кращий коровай.

Що у світі найбагатше?

Що у світі найситніше?

Пахучий хліб –

Цілющий скарб життя,

Його неперевершений владика.

Він — наша гордість, наше майбуття,

Він — наша творчість і мета велика.

А чи може людина віддячити землі за її ласку, добро? Так. Тому нам треба її охороняти!

Зупинка «Жива природа»

Учень. Буду я природі другом,

Йтиму садом, полем, лугом,

Буду я природи вірним другом.

Коли лісом буду я іти,

Теж посію зерна доброти.

Не столочу навіть і трави.

Я скажу їй: Земля, живи!

Побажаю дереву і пташці,

Щоб вони жили у мирі й щасті!

Ведучий. По сторінках Червоної книги України. Розуміння необхідності ретельного обліку рідкісних і зникаючих видів організмів зумовило створення Міжнародної Червоної книги. В Україні видання Червоної книги здійснено у 1980 році.

Перегляд малюнків рослин і тварин, занесених до Червоної книги.

Робота зі стендом «Природоохоронні території»

(Заповідники України).

Ведучий. Щоб зрозуміти, що є найціннішим скарбом у світі, розгадаємо кросворд. (Ключове слово «природа»).

1.  Весняний ранній птах, ми називаємо його. (Шпак)

2. Біле — не сніг, зелене — не луг, кучеряве — не людина.

(Береза)

3.  У лісі на пролісці висить плаття червоне. (Калина)

4.  Живе — чорне, а вмре — червоне. (Рак)

5.  Тварина рогата, і рогів багато. (Олень)

6.  Сини в шапках, а батько ні. (Дуб)

1. Я веселенький звірок, плиг з ялинки на дубок. (Білка)

Зупинка «Медична».

/Зустріч з лікарем./

З давніх-давен відомо, як важливо для хворого свіже повітря, теплий клімат, чиста вода. Порушення природної рівноваги призводить до розбалансування системи «Людина — довкілля».

Тож біологічне майбутнє людства залежить від того, наскільки йому вдас­ться зберегти основні природні параметри — газовий склад атмосфери, чистоту прісної і морської води, ґрунту, рослинний і тваринний світ, спри­ятливий тепловий режим у біосфері, низький радіаційний фон Землі.

Наша столиця — місто Київ — донедавна була еталоном екологічно чис­того міста. Проте останнім часом, особливо після катастрофи на ЧАЕС, її занесено до списку 70 міст світу, яким загрожує екологічна небезпека.

Зелені насадження поліпшують санітарно-гігієнічні умови міста. Дере­ва — добрі іонізатори повітря. Рослини виділяють леткі речовини — фітон­циди, які вбивають таких збудників хвороб людства, як туберкульозна па­личка, стафілокок, стрептокок, холерний вібріон.

Місто має бути чистим. Але людина залишає після себе різні відходи. Це — значний епідеміологічний фактор. Наприклад, палички черевного тифу зберігаються у відходах до 50 днів, а яйця аскарид не втрачають життєдіяль­ності до 10 місяців. Серед сміття розмножуються щури і миші, які є пере­носниками інфекційних хвороб. Розроблення методів утилізації відходів дасть змогу ліквідувати звалища, а також одержувати з них вторинну сировину.

Домашні тварини позбавлені природного середовища існування. Вони живуть разом із людиною, яка повністю відповідає за них. Бездомні бродячі собаки і коти стають поширювачами інфекційних хвороб, сказу. В Україні створено Асоціацію захисту тварин, її мета — прищеплення любові до жи­вої природи, надання допомоги зоопаркам, створення притулків, харчуван­ня домашніх тварин.

Надлишок інформації, шум, гіподинамія, кисневе голодування можуть призвести до нервового виснаження, зниження працездатності. Відпочинок у природних умовах сприяє поліпшенню здоров'я.

Треба берегти природу, бо наше здоров'я залежить від стану довкілля.

Зупинка «Веселий турист»

Ведучий. Подорожують на плотах, літаками, пішки. Що ж вабить в манд­ри? Чисте повітря, спокій для роздумів, єднання з природою, багатство вра­жень, незвичайність неходжених стежинок, краса природи. Походи, екскурсії сприяють загартуванню характеру, збагаченню духовного життя, пізнанню природи.

У нас є дві команди: «Экос» і «Дивосвіт». Проведемо між ними зма­гання: 1. Правила поведінки у лісі. 2. Як визначити сторони світу у природі? 3. Як визначити час на протязі доби? 4. Розробити маршрут подорожі. 5. Пра­вила поведінки біля вогнища. 6. Номер художньої самодіяльності «Знай. Люби. Бережи». Підсумки конкурсу.

Ведучий. Рідна природа — це частина Батьківщини. Завжди треба пам'я­тати, що Земля — наш спільний дім, його треба берегти і охороняти!

Поки в небі є свято веселок і крил,

Поки є на землі і роса, і колосся,

Я живу.

Поки є ріка Случ і могутній Дніпро,

Поки віру плекаю, щоб добре — збулося,

Я живу.

Поки засклено щебетом пташки вікно,

Поки тиша овіює явір гіллястий,

Я живу.

Поки в думках моїх день, що вигас давно,

Поки є кому вранці промовити: «Здрастуй!»

Ми живемо!

Звучить пісня «Наша Земля».